Йодезоль дезінфектант 500 мл ПЗВП

Інструкція із застосування Йодезоль дезінфектант 500 мл ПЗВП

Опис:

Густа рідина червоно-коричневого кольору зі слабким запахом йоду.

Склад:

Препарат містить

• активні речовини (%):
  • йод — 5,0%;
  • кислоту молочну — 0,4%.
• допоміжні речовини: полівінілпірролідон, ізопропанол, гліцерин, триетиленгліколь.

Фармакологічні властивості:

Препарат має активну протимікробну дію щодо грампозитивних і грампристичних бактерій (Staphylococcus aureus, Salmonella pullorum-gallinarum, Salmonella enteritidis, Klebsiella pneumoniae, Campylobacter wejuni, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, E. coli, Clostridium perfringens), фунгіцидну дію (Saccharomyces cerevisiae, Candida albicans, Aspergillus fumigatus та інші, включно з спороутворювальними форми, дріжджами, цвіллюдзою, віруліцидною дією (активною проти відомих сімей вірусів, включно з вірусами хвороби Ньюкасла, оспи птиці), антипротозойною дією (Eimeria tenella, Eimeria necatrix, Eimeria acervulina, Eimeria maxima).

Застосування:

Для проведення профілактичної та вимушеної аерозольної, вологої та пінної дезінфекції тваринних і пташохідних приміщень, об'єктів і обладнання, що підлягають ветеринарному нагляду, а також для санації дихальних шляхів тварин і птиці, для дезінфекції інкубаційних яєць, для оброблення вимінювальних свиноматок і дойних корів після доїння.

Дозування:

Дезінфекцію проводять після ретельного механічного та санітарного очищення поверхонь об'єктів знезараження. Дезінфекцію проводять методом протирання, піноутворення, зрошення й туманоутворення.

Для дезінфекції використовують водні розчини препарату.

Аерозольна дезінфекція: перед обробленням приміщення герметизують (щільно закривають вікна, вентиляційні люки) і вимикають вентиляцію. Для обробки засобом застосовують генератори туману, інші технічні засоби для розпилення або безапаратові методи. Важливо, щоб забезпечувалося утворення стійкого туману з ефективним розміром частинок 0,5-20,0 мкм, причому чим менше дисперсність аерозолю, тим вища ефективність дезінфекції.

Технологія обробки має передбачає швидкий та рівномірний розподіл аерозолю по всьому приміщенню. Під час використання генераторів туману лад розпилення визначають з урахуванням технічних параметрів генератора, у разі безапаратних методів розпилення треба використовувати інструкції до відповідних безапаратних методів. Водночас для безапаратного розпилення бажано, щоб на кожну точку розпилення доводилося 500 м3 приміщення.

Для аерозольної дезінфекції приміщень перед введенням тварин і птиці із застосуванням генератора туману використовують 50% водний розчин Йодезоля з витратою робочого розчину 2,0-4,0 мл/м3 (дозування препарату з розрахунку кількості йоду 50-100 мг/м3 приміщення). Оброблення проводять одноразово, експозиція становить 30 хвилин.

Для аерозольної дезінфекції приміщень для профілактики захворювань тварин і птиці, що передаються через повітря, застосовують дозування препарату з розрахунку кількості йоду 10 мг/м3 приміщення. Під час використання генератора туману використовують 50% водний розчин Йодезоля з витратою водного розчину 0,4 мл/м3 приміщення, експозиція становить 30 хвилин.

Для аерозольної дезінфекції приміщень для лікування захворювань тварин і птиці, що передаються через повітря, застосовують дозування препарату з розрахунку кількості йоду 20 мг/м3 приміщення. Під час використання генератора туману використовують 50% водний розчин Йодезоля з витратою водного розчину 0,8 мл/м3 приміщення, експозиція становить 30 хвилин.

Профілактична аерозольна дезінфекція на загрожуваних за інфекційними захворюваннями об'єктах проводиться, починаючи з перших днів життя тварин або за 6-10 днів до прогнозованої появи або з появою перших симптомів хвороби. Аерозольні оброблення з профілактичною метою проводять до 8-10 разів з інтервалом між обробками 2-3 доби або до ліквідації проявів загрози.

Аерозольну дезінфекцію для лікування проводять до 10 разів на чотири цикли, по 2-3 доби поспіль кожен цикл з інтервалом між циклами у 2-3 доби або до ліквідації проявів захворювання.

Обробка інкубаційних яєць. Застосовують дворазову перединкубаційну дезінфекцію 1-2% робочим розчином Йодезоля методом занурення яєць у робочий розчин Йодезоля або нанесення спрею робочого розчину препарату на інкубаційні яйця (з розрахунку 1-2 мл робочого розчину на 1 яйце). За наявності дезінфекційних газових камер для оброблення яєць треба використовувати 50% робочий розчин препарату з витратою 2 мл/м3 обсягу камери, експозиція становить 30 хвилин. Оброблення Йодезолем рекомендують виконувати перед зберіганням яєць у сховищі та безпосередньо перед закладкою яєць на інкубацію, що дає змогу зберігати їх на 1-2 доби довше за нормативний термін. Якість дезінфекції білого яйця контролюють по бурхливому забарвленню, яке на шкаралупі яєць викликає йод.

Для оброблення виміняти свиноматок і дойних корів після доїння. Йодезоль застосовують у формі 5-10% водного розчину через занурення 3⁄4 кожного соска в спеціальну ємність для їх оброблення або методом спрею (розпилення). Обробляють розчином препарату з температурою в межах 25-30 °C.

Пінна дезінфекція проводиться робочим розчином Йодезоля залежно від типу обладнання та технічних особливостей тваринних комплексів.

Протипоказання:

Під час проведення вакцинації тварин і птиці за добу перед, на день вакцинації та впродовж двох діб після неї препарат Йодезоль у формі аерозолю не використовують.

Застереження:

Не змішувати розчини Йодезоля з альдегідними дезлями та лужними мийними препаратами — це може призвести до зниження активності йоду.

Спеціальні застереження для осіб і обслуговчого персоналу

До роботи з засобом не допускаються обличчя молодше 18 років.

Під час роботи з засобом і його розчинами необхідно використовувати засоби особистого захисту (захисні окуляри, універсальний респіратор марки РУ-60, РПГ-67 з патроном марки В, рукавички з поліхлорвінілу). Приготування робочих розчинів проводити в провітрюваному приміщенні, де є вода. У разі потрапляння засобу в очі їх промивають 2% розчином тиосульфату натрію і великою кількістю води та закопують 33% розчином сульфацилу натрію (альбуциду), у разі болів — 1-2% розчином новокаїну. У разі випадкового потрапляння препарату на шкіру її треба промити 2% розчином тиосульфату натрію, а потім ретельно промити уражену зону проточною водою.

У разі випадкового потрапляння засобу в шлунок необхідно випити 200 мл 2% розчину тиосульфату натрію та велику кількість води, викликати блювоту та звернутися до лікаря.

Забороняється курити, пити, приймати їжу під час виконання робіт з дезінфекції. Після закінчення роботи обличчя й руки треба вимити водою з милом.

Форма випуску:

Каністри поліетиленові по 0,5; 1, 5, 10, 20 кг, скляні або поліетиленові флакони по 50, 100 і 500 г.

Зберігання:

Сухе темне вентильоване приміщення за температури від 0 °C до 30 °C.

Термін придатності — 3 роки.

Для застосування у ветеринарній медицині!