Розчин для ін'єкцій Енрофлоксацин 100 антибіотиків бактерицидної дії 100 мл Продукт

ЕНРОФЛОКСАЦІЙН-100 для ін'єкцій (розчин для ін'єкцій) Опис Прозорий розчин жовтуватого кольору Склад 1 мл препарату містить активну речовину: енрофлоксацин — 100 мг. Допоміжні речовини: спирт бензиловий, гідрооксид калію, вода для ін'єкцій. Фармакологічні властивості АТСvet QJ01, антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування (QJ01МA90, енрофлоксацин) Енрофлоксацин — синтетична речовина, що належить до групи фторхінолонів. Він проявляє бактерицидну активність через зв'язування субчастей ДНК-гірази бактерій. Результатом дії є селективне інгібування активності цього ензиму. Фермент ДНК-гіразу є топоізомером. Це клас ензимів, які беруть участь у репліціації, транскрипції та рекомбінації бактеріальної ДНК. Фторхінолони також взаємодіють з бактерією і в статичній фазі, змінюючи проникність клітинної стінки бактерій (діють у латентну та фазу розмноження, тобто надають постантибіотичний ефект). Ці механізми дії енрофлоксацину забезпечують швидку втрату життєздатності мікроорганізму. Різниця між мінімальною бактерицидною й інгібувальною концентрацією енрофлоксацину невелика. Енрофлоксацин діє бактеріцидно проти грамнегативних (E. coli, Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp.) і грампозитивних (Staphylocococcus aureus, Streptococcus spp. та інші) мікроорганізмів і мішкомп (Mycolasma bovis, M. Після підшкірного введення препарату телятам і собакам або внутрішньом'язовому застосуванню поросят енофлоксацин дуже швидко абсорбується завдяки високій біодоступності. Його високі концентрації виявляються в жовчі, нирках, печінці, легенях і в репродуктивній системі (включно з секретом і тканиною передміхурової залози). Терапевтичні концентрації також досягаються в кістках, синовіальній, внутрішньоочній, плевровальній рідинах, шкірі та м'язах. Оскільки енрофлоксацин має високий рівень розподілу, його концентрації в тканинах та органах зазвичай вище, ніж у сироватці крові. Тому, якщо препарат використовують згідно з листкою-вкладкою, мінімальні інгібувальні концентрації енрофлоксацину підтримуються у всіх органах і сироватці крові. Найбільша концентрація антибіотика реєструється в легких, печінці, нирках, кишківнику та м'язовій тканині. У низьких концентраціях виявляється в цереброспинальній рідині, досягаючи рівня тільки 6-10% від концентрації його в сироватці крові. Максимальна концентрація в крові досягається через 1,5-2 години після введення й утримується впродовж 6 годин, терапевтична концентрація — упродовж 24 годин. Енрофлоксацин метаболізується до різних, менш активних метаболітів, ніж початкові сполуки. Приблизно 30-40% циркулювального енрофлоксацину метаболізується до ципрофлоксацину. Виводиться через бруньки та з жовчкою. Застосування Велика рогата скот: лікування тварин, хворих на коласептицемію (викликаної Escherichia coli), гострий мікоплазмо-асоціований артрит у тварин віком до 2 років (викликаний Mycoplasma bovis), гострий мастит (викличний Escherichia coli), а також у разі захворювань органів Pasteurella multocida, Mannheimia haemolytica та Mycoplasma spp), травного каналу (викликані Escherichia coli), спричинених мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Свині: лікування тварин, хворих на колосептицемію (викликаної Escherichia coli), післяпологовий синдром, дисгалактию, синдром метрит-оліїт-агактії (викликані Escherichia coli та Klebsiella spp.), а також у разі захворювань органів дихання (викличені Pasteurella multocida). Actinobacillus pleuropneumoniae) і травного тракту (викликані Escherichia coli), органів сечовивідної системи (викликані Escherichia coli), викликаних мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Дозування Велика рогата стрічка: підшкірно або повільно в дозі 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу впродовж 3-5 діб. У разі гострого артриту, викликаного Mycoplasma bovis, доза становить 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу впродовж 5 діб. У разі гострої маститини, викликаної Escherichia coli, препарат повільно вводить внутрішньовенно в дозі 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу упродовж 2 діб. Другу дозу можна вводити підшкірно. Якщо об'єм дози перевищує для великої рогатої худоби 10 мл, його необхідно розділити та ввести в різні ділянки. Свині: в/м у дозі 2,5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 0,5 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу впродовж 3 діб. У разі захворювань травного тракту або септиценії, спричинених Escherichia coli, доза становить 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла один раз на добу впродовж 3 діб. Якщо об'єм дози перевищує для USB 5 мл, її необхідно розділити та ввести в різні ділянки. Протипоказання Підвищена чутливість до енрофлоксацину. Не застісувати для нецільових видів тварин. Не використовувати тваринам із порушеннями розвитку хрящової та кісткової тканин, а також з ознаками захворювань центральної нервової системи. Не застосовувати одночасно з теофіліном, кофеїном, антибіотиками групи макролідів, зошитинами та хлорамфеніколом. Не застосовувати у разі виявлення стійких штамів патогенних бактерій, резистентних до хінолінів. Не використовувати для профілактики. Застереження Побічна дія Може викликати місцеву реакцію за допомогою набряку в місці введення препарату. Можуть спостерігатися розлади з боку травного тракту (анорексія, блювота та діарея). Внутрішнє введення препарату може викликати анафілактичний шок. Особливі застереження під час використання Згідно з належному клінічною практиці лікування має ґрунтуватися на тестуванні чутливості мікроорганізмів до активної речовини препарату. З обережністю використовувати новонародженим тваринам і молодняку, позаяк це може призвести до дегенеративних змін у хрящах суглобів. Використання під час вагітності та годування груддю Дослідження застосування препарату під час вагітності та годування груддю не проводилися. Використання препарату в період вагітності має ґрунтуватися на оцінці користі/риска відповідальним лікарем ветеринарної медицини в кожному конкретному випадку. Період виведення (каренція) Забій тварин на м'ясо дають змогу через 12 діб (після підшкірної ін'єкції великої рогатої худоби), 5 діб (після внутрішньовенної інфузії великої рогатої худоби) і 13 дітлахів (свинки) після останнього застосування препарату. Споживання молока дають змогу через 4 доби (після підшкірної ін'єкції) і 3 доби (після внутрішньовенної інфузії) після останнього застосування препарату. Отримане до зазначеного терміну м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від виведення лікаря ветеринарної медицини. Спеціальні застереження для осіб та обслуговчого персоналу Люди з гіперчутливістю до фторхінолонів мають уникати контакту з ветеринарним засобом. У разі випадкового потрапляння в очі негайно промийте водою. Після застосування препарату рекомендується вимити руки. Не рекомендується курити, їсти та пити під час роботи з ветеринарним лікарським засобом. У разі випадкової самоін'єкції негайно зверніться до лікаря та покажіть йому листівку-вкладку препарату. Форма випуску Флакони скляні, закриті гумовим корком під алюмінієве обкачування по 10 і 100 мл. Сховище Сухе, темне, недоступне для дітей місце за температури від 5 до 25 °C. Термін придатності 2 роки. Після першого відбору з флакона препарат використовувати впродовж 28 діб під час зберігання в темному місці за температури від 2 °C до 8 °C.