Туберкулін 10 мл 100 доз очищений для ссавців

Туберкулін очищений для ссавців10 мл 100 доз

Опис:

Прозора безбарвна або світло-коричневого кольору рідина без механічних домішок.

Склад:

Туберкулін виготовлений із культурного фільтрату виробничого штаму збудника туберкульозу побутового типу «, М. Bovis ІЕКВМ-1», який вирощений на рідкомусинтетичному живильному середовищі. Туберкулін виготовляють як стандартний розчин, до складу якого входить натрій хлористий, гліцерин і фенол, pH-7,0+0,5.

Показання:

Для алергічних досліджень на туберкульоз сільськогосподарських тварин і пушних звірів.

Застосування:

Дослідження на туберкульоз тварин внутрішньошкірної та очної туберкульозною пробою проводять у порядку та в терміни, передбачені інструкцією ", Про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу".

Туберкуліновою пробою досліджують велику рогату тварину, коней, яків, буйволів, свиней, овець, собак, котів із дворічного віку, а маралів (олів) і пушних звірів — від 6-місячного віку.

Для цього застосовують:

- у ссавців (крім Samba) —, туберкулін (ППД) для ссавців у стандартному розчині,

— ушкоджувачів — одночасно — туберкулін (ППД) для ссавців у стандартному розчині та туберкулін (ППД) для птахів у стандартному розчині.

1. Внутрішній метод туберкулінізації.

Для внутрішньошкірного введення туберкуліну користуються безвихідним іньйоктором або шприцом об'ємом 1-2 см3 з бігунком і голками для внутрішньошкірних ін'єкцій. Туберкулін кожній тварині вводять окремою голкою. Пухнасти звірят і мавпам туберкулін вводять тільки шприцом із голкою.

1.1 Туберкулін вводять:

— великому рогатому скоту —, у шкіру середньої третини шиї або, якщо в цьому є потреба — у підхвостову складку,

— молодняку від 6-місячного віку — у шкіру середньої третини шиї або середньої частини лопатки,

- бикам — виробникам — у підхвостову складку,

- буйволам, зебуподібним, якам, оленям (маралам) — у середню частину шиї,

- свинячим — шприцом або безігольним іньєктором із насадкою —, у межах зовнішньої поверхні вуха на відстані 2 см від його основи або безвихідним іньєктором у межах попереку на відстані 5-6 см від хребта,

- козам, енергоріза та норокм —, внутрішньопальпебрально у верхню повіку,

— собакам і пушним звірам — у межах внутрішньої поверхні стегна.

1.2. перед введенням туберкуліну шерсть (волос) у місці введення вистригають або випрасовують, шкіру протирають 70%-ним розчином етилового спирту.

Примітка. Забороняється вводити туберкулін у пошкоджену шкіру.

1.3 Врахування реакцій:

— у великої рогатої худоби, буйволів, зебуподібних, яків, оленів — через 72 години після введення туберкуліну,

— у дашок, овець, свиней, собак, котів і пушних звірів — через 48 годин.

1.4 У несприятливих до захворювання на туберкульоз господарствах (фермах) за рішенням головного державногощика ветеринарної медицини району (міста) великої рогатої скоттів можна досліджувати подвійною внутрішньошкірною й очною пробами.

Тваринам, які не реагують на перше введення туберкуліну, на день обліку реакції алерген вводять вдруге в тій самій дозі в те саме місце. Порахування реакції на повторне введення туберкуліну проводять через 24 години.

1.5. Вага реакції в кожної тварини, що обстежена, проводять пальпацією місця введення туберкуліну. Коз, овець і гарматних звірів порівнюють повіки обох очей.

У разі виявлення змін у місці ведення туберкуліну біля великої рогатої худоби, буйволів, зебуподібних, яків, оленів товщини складки шкіри вимірюють кутиметром (бажано пружним) у міліметрах і виявляють різницю її потовщення, порівнюючи з товщиною складки незмінної шкіри поблизу місця введення алергену.

ером тваринних вважають реагувальними на туберкулін:

— велика рогата смуга, буйволи, зебуоподібні, яки, олені — у разі потовщення складки шкіри на 3 мм і більше (у разі дворазової туберкулінізації після другого введення потовщення складки на 4 мм і більше), бугаїв — на 2 мм і більше (за дворазової туберкулінізації після другого введення потовщення складки на 3 мм і більше),

— кози, вівці, свині, собаки, коти, мавпи, пушні звірі —, під час утворення припухлості в місці ведення туберкуліну.

2 Глазурний метод туберкулінізації (офтальмопроба).

Офтальмопробу застосовують для дослідження коней і великої рогатої худоби.

Глазурну туберкулінізацію проводять двічі з інтервалом 5-6 днів між першим і другим введенням на конюктиву очі туберкуліну. На конюктиву очі туберкулін наносять очними піпетками.

Препарат у кількості 3-5 крапель наносять піпеткою на конюктиву у разі відтягнених повік.

За наявності будь-яких уражень очей дослідження тварин офтальмопробом заборонено.

Облік результатів офтальмопроби проводять через 3,6,9 і 12 годин після повторного закапування туберкуліну. Реакція характеризується виділенням із внутрішнього кута ока слизового або гнійного секрету, який збирається спочатку в конюктивальному мішку ока, а потім витікає з нього у формі шнурка.

Спостерігається почервоніння й набряк конюктиви. Під час обліку реакції потрібно оглядати конюктивний мішок.

Доза туберкуліну для:

- для великої рогатої худоби, яків, буйволів —, 5 000 міжнародних одиниць (МО) у 0,1 см3 розчинника,

— тваринам інших видів —, 10 000 в 0,2 см3 розчинника.

Попередження під час застосування: Препарат не підлягає застосуванню в разі порушення цілості укупорки флаконів (ампул), за наявності механічних домішок і зміни кольору туберкуліну.

Протипоказання: Не можна досліджувати туберкулінами тварин упродовж трьох тижнів після вакцинації проти інфекційних хвороб і оброблень проти гельмінтів,

виснажених і хворих тварин у несприятливих для захворювання на туберкульоз господарствах,

— дашок, овцематок, свиноматок, казан, самок пушних звірів 30 днів після пологів.

Застереження:

Заборонено вводити туберкулін у уражену шкіру, а також під час дослідження тварин офтальмопробою за наявності ураження очей.

Форма випуску:

Флакони по 10, 20 см3 й ампули по 2, 5 см3.