Розчин для ін'єкцій Енрофлоксацин 50 антибіотиків бактерицидної дії 10 мл Продукт

ЕНРОФЛОКСАЦІЙН-50 для ін'єкцій (розчин для ін'єкцій) Опис 1 мл препарату містить активну речовину: енрофлоксацин — 50 мг. Допоміжні речовини: спирт бутиловий, гідрооксид калію, вода для ін'єкцій. Фармакологічні властивості АТСvet QJ01, антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування (QJ01МA90, енрофлоксацин) Енрофлоксацин — синтетична речовина, що належить до групи фторхінолонів. Він проявляє бактерицидну активність шляхом зв'язування субчастей ДНК-гірази бактерій. Результатом дії є селективне інгібування активності цього ензиму. Фермент ДНК-гіразу є топоізомером. Це клас ензимів, які беруть участь у репліціації, транскрипції та рекомбінації бактеріальної ДНК. Фторхінолони також взаємодіють з бактерією і в статичній фазі, змінюючи проникність клітинної стінки бактерій (діють у латентну та фазу розмноження, тобто надають постантибіотичний ефект). Ці механізми дії енрофлоксацину забезпечують швидку втрату життєздатності мікроорганізму. Різниця між мінімальною бактерицидною й інгібувальною концентрацією енрофлоксацину невелика. Енрофлоксацин діє бактеріцидно проти грамнегативних (E. coli, Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp.) і грампозитивних (Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. та інші) мікроорганізмів і мішкомп (Mycolasma bovis, M. Після підшкірного введення препарату телятам і собакам або внутрішньом'язовому застосуванню поросят енофлоксацин дуже швидко абсорбується завдяки високій біодоступності. Його високі концентрації виявляються в жовчі, нирках, печінці, легенях і в репродуктивній системі (включно з секретом і тканиною передміхурової залози). Терапевтичні концентрації також досягаються в кістках, синовіальній, внутрішньоочній, плевровальній рідинах, шкірі та м'язах. Оскільки енрофлоксацин має високий рівень розподілу, його концентрації в тканинах та органах зазвичай вище, ніж у сироватці крові. Тому, якщо препарат використовують згідно з листкою-вкладкою, мінімальні інгібувальні концентрації енрофлоксацину підтримуються у всіх органах і сироватці крові. Найбільша концентрація антибіотика реєструється в легких, печінці, нирках, кишківнику та м'язовій тканині. У низьких концентраціях виявляється в цереброспинальній рідині, досягаючи рівня тільки 6-10% від концентрації його в сироватці крові. Максимальна концентрація в крові досягається через 1,5-2 години після введення й утримується впродовж 6 годин, терапевтична концентрація — упродовж 24 годин. Енрофлоксацин метаболізується до різних, менш активних метаболітів, ніж початкові сполуки. Приблизно 30-40% циркулювального енрофлоксацину метаболізується до ципрофлоксацину. Виводиться через бруньки та з жовчкою. Застосування Телята (до 3 місяців): лікування тварин, хворих на септицемію (викликаної Escherichia coli), гострий артрит (викликаний Mycoplasma bovis), а також у разі захворювань органів дихання (викличених Pasteurella multocida, Mannheimia haemytica та Mycoplasma spp). Escherichia coli), спричинених мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Jey: лікування тварин, хворих на септицемію (викликаної Escherichia coli), мастит (викликаний Staphylococcus aureus і Escherichia coli), а також у разі захворювань органів дихання, викликаних мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Кози: лікування тварин, хворих септицемією (викликаної Escherichia coli), мастит (викликаний Staphylococcus aureus і Escherichia coli), а також у разі захворювань органів дихання (викликаних Pasteurella multocida і Mannheimia haemolytica) і органів травного каналу, виклику. Свини: лікування тварин, хворих на септицемію (викликану Escherichia coli), а також у разі захворювань органів дихання (викличених Pasteurella multocida, Mycoplasma spp. і Actinobacillus pleuropneumoniae) і органів травного каналу, викликаних мікроорганізмами, чутливими до енро. Собаки: лікування тварин у разі захворювань органів травного каналу, органів дихання й сечостатевої системи (простатит, допоміжна антибіотикотерапія піометри), шкірних і ранових інфекцій, набряків (зовнішнього вуха/середнього вуха), викликаних мікроорганізмами (Staphylococcus spp.., Klebsiella spp., Bordetella spp., Pseudomonas spp. і Proteus spp.), чутливими до енрофсацину. Дозування Теляти — підшкірно або повільно внутрішньовенно в дозі 1 мл препарату на 10 кг маси тіла (5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла тварини один раз на добу впродовж 3-5 діб. Під час лікування гострого артриту або важких інфекцій препарат застосовують упродовж 5 днів. Не вводити понад 10 мл препарату в одне місце. воїни та кози: у дозі підшкірно 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 10 кг маси тіла, 1 раз на добу впродовж 3 діб. В одне місце ін'єкції треба вводити не більш ніж 6 мл. Свині — внутрішньом'язово в дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла (2,5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла тварини) одноразовий у день упродовж 3 діб. Під час лікування захворювань травного каналу доза або септицемія (викличені Escherichia coli) становить 1 мл препарату на 10 кг маси тіла (5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла тварини) один раз на добу впродовж 3 діб. Не вводити понад 3 мл препарату в одне місце. Собаки — підшкірно в дозі 1 мл препарату на 10 кг маси тіла (5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла тварини) один раз на добу впродовж 5 діб. Кожну повторну ін'єкцію необхідно вводити в нове місце. Якщо клінічні симптоми захворювання не зникають через 2-3 дні, лікування змінюють. Протипоказання Підвищена чутливість до енрофлоксацину. Не застосовувати собакам у перші 12 місяців життя, а також у період росту, вагітним і сучкам у період лактації. Не використовувати тваринам із ознаками захворювань центральної нервової системи та порушеною функцією нирок. Не використовувати тваринам із розвитком хрящової та кісткової тканин. Не застосовувати одночасно з препаратами тетрациклинового ряду, макролітами, хлорамфеніколом, теофіліном. Не застосовувати з профілактичною метою, а також у разі виявлення збудників, стійких до фторхінолонів. Застереження Побічна дія У разі застосування препарату побічної дії не виявлено. Однак, як і всі фторхінолони, енрофлоксацин може викликати ураження суглобів, особливо в молодих тварин. Треба бути уважним і не призначати препарат у великих дозах і тривалий час. Іноді можуть виникнути порушення травного тракту в собак і телят. У місці введення препарату може з'явитися подразнення, яке зникає через 4-5 днів. Особливі застереження під час використання Перед застосуванням препарату необхідно зробити тест на чутливість збудника до енрофлоксацину. Через можливий розвиток резистентності мікроорганізмів до енрофлоксацину препарат не має використовуватися для лікування бактеріальних інфекцій середньої тяжкості. Кожну повторну ін'єкцію необхідно вводити в нове місце. Препарати з групи хінолонів провокують пошкодження хрящів суглобів та інших форм артропатії в молодих тварин, що швидко ростуть. Препарати з групи хінолонів треба з обережністю застосовувати тваринам із розладами ЦНС або з підозрою на такі розлади. Період виведення (корінції) Забій тварин на м'ясо дають змогу через 12 діб (теляти після підшкірної ін'єкції), 5 діб (теляти після внутрішньовенної інфузії), 4 доби (овці), 6 діб (кози) і 13 діб (свинки) після останнього застосування препарату. Споживання молока дають змогу через 4 доби (кози) і 3 доби (овці) після останнього застосування препарату. Отримане до зазначеного терміну м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від виведення лікаря ветеринарної медицини. Форма випуску Флакони скляні, закриті гумовими пробками під алюмінієву обкатку по 10 і 100 мл. Зберігання Сухе, темне, недоступне для дітей місце за температури від 5 до 25 °C. Термін придатності 2 роки. Після першого відбору з флакона препарат використовувати впродовж 28 діб під час зберігання в темному місці за температури від 2 °C до 8 °C.